Основные объявления
Правила форума Регистрация новичков Реклама на форуме Проблемы со входом Помочь форуму Партнеры форума Магазин дизайнов Тема для новичков


Создать ответ 
 
Рейтинг темы:
  • Голосов: 0 - Средняя оценка: 0
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
Цікавинки про тканинки
Автор Сообщение
lilichka Не на форуме
Стелю коврик
*****

Сообщений:570
Зарегистрирован:Feb 2014
Рейтинг: 2
Сказал спасибо: 3709
Поблагодарили 4604 раз(а) в
589 сообщении(ях)

Рукодельница Победа на конкурсе 3 место
Сообщение: #1
Цікавинки про тканинки
Шовк

Вже багато тисяч років одним із найпопулярніших різновидів тканин є шовк. Ним оформлюють інтер'єри квартир і ресторанів, його везуть як сувенір із подорожей по далеких країнах, шовк — улюблений матеріал багатьох дизайнерів, та й навряд чи хто відмовиться від задоволення послати в спальні шовкове простирадло. Шовк по праву називають аристократом тканин. Згадайте казки, з чого було виткано вбрання Шехеразади, Попелюшки та Жаби-Царівни?

Батьківщиною шовку традиційно вважають Китай. Приблизно третім тисячоліттям до нашої ери датовано перші згадки про шовк. Знахідки ж самого матеріалу датують першим тисячоліттям — вже в ті часи китайські майстри під заступництвом дружини самого імператора виготовляли не просто шовк, а деякі його різновиди — газ, атлас і навіть парчу. Крім того, майстрам були відомі секрети фарбування тканини і художнього розпису. Шовк згадувався й у Біблії серед скарбів Вавилона.

У давнину шовк вважали дорого­цінністю, тому процес його виготов­лення був таємницею за сімома печатками. Всякому, хто її порушить, загрожувала страта. Не дивно, що цей матеріал могли носити тільки найба-гатші. Існував навіть вид шовку, який виготовляли спеціально для імпера­торської родини — тканину викладали на берег ріки, обмазували мулом і водо­ростями й витримували під сонцем 14 днів. Зроблений таким чином мате­ріал мав воістину унікальні цілющі влас­тивості — виліковував шкіру, котра страждала на різні захворювання. Втім, хоча Китай і довго мав монополію на виготовлення шовку, йому все ж не вда­лося зберегти свій секрет. Через деякий час про дорогоцінний матеріал дізнали­ся в Індії, Японії, а незабаром і в Європі. Кажуть, що секрет виготовлення шов­кової тканини видав або китайський чернець, який вивіз за межі країни кокон шовкопряда у своєму посоху, або китайська принцеса, котра вийшла заміж і вивезла кокон у своїй зачісці.
Втім, зараз це вже не має значення. Появою шовку ми зобов'язані зовсім не заповзятливому ченцю чи кмітливій принцесі, а маленькій гусені метелика сімейства
шовкопрядів, котрий і «мотає» нитку. У шовковичного черв'яка чудовий апетит. Все своє недовге життя, вдень і вночі, він їсть листя тутового дерева, якого за добу з'їдає стільки, скільки важить сам і навіть більше. Через якийсь час гусінь перестає їсти й входить у наступну стадію свого розвитку — починає плести кокон, який складається з однієї суцільної шовкової нитки завдовжки від 300 до 3000 метрів. А матеріалом для нитки слугує продукт, що виділяється залозами гусені. На цьому перший етап «видобутку» шовку можна вважати завершеним. Далі кокони сортують і починається другий, не менш трудомісткий, етап. Нитку, створену гусінню, потрібно розмотати і піддати подальшій обробці, наприклад, фарбуванню. З давніх часів для розмотування ниток використо­вували спеціальне пристосування, котре чимось нагадувало прядку. Кажуть, його придумала пряля Хуан Даопо, яка стала божественною покровителькою шовків­ництва. Отримані шовкові нитки і є тією
сировиною, із якої згодом виготовлять шовкові тканини. На словах усе виглядає досить просто. На ділі цей процес можна порівняти, мабуть, із розведенням якоїсь живності — стільки любові й турботи вкладається в культивування «дорогоцінних» гусеней.

Окрім культивованого шовку, існує й дикий шовк, який різниться за своєю фактурою та кольором. У цьому разі гусені живуть самі по собі, тобто ніхто спеціально не займається їхнім культи­вуванням. І отримують дикий шовк дещо іншим способом — нитку не розмотують із кокона, а зчісують. Таким чином, він більше нагадує льон або вовну. Дикий шовк відмінно всотує вологу й має гіпоалергенні властивості. Колір культи­вованого шовку від жовтого до сірого, дикого — зазвичай коричневий, багато залежить від листя, яким гусінь харчу­валася протягом свого життя. Але фахівці із шовківництва ствер­джують, що колір і фактура шовкової сировини залежить не тільки від листя, а й місцевості, в якій цю сировину виробляють. Наприклад, китайський шовк більш гладкий і блискучий, зазвичай кремового кольору, а італійський — жовтий. До речі, на ринку тканин дуже цінується шовк Узбекистану, кажуть, що деякі вироби, зроблені з місцевого шовку, можна стиснути до розмірів яблука. Все це, звісно ж, стосується натурального шовку. Існує й штучний шовк, який і до гусеней, і до коконів має дуже віддалений стосунок. Його роблять хімічним способом. Єдине, що об'єднує ці два види тканини — назва й деяка зовнішня схожість.
Через те, що шовк краще від інших матеріалів утримує тепло, його часто використовують як матеріал для постільної білизни. Існує твердження, що влітку шовкова постільна білизна прохолоджує, а взимку зігріває. Тому напередодні зими така білизна буде дуже доречною. І нехай вас не лякає можливість скотитися вночі з ліжка — купуйте білизну з неслизьких шовкових тканин, наприклад, із крепу чи мокрого шовку.
Шовки використовують не тільки для виготовлення предметів одягу
та домашнього ужитку. Останній писк дизайнерської моди — декорування інтер'єру шовковими тканинами. Причому не традиційних штор чи балдахінів, а, наприклад, для оздоб­лення стін і стель. Деякі різновиди шовкових тканин дуже вдало імітують штукатурку, створюючи таким чином екологічно чистий інтер'єр. Матеріал також застосовують у медицині — для виготовлення хірургічних ниток, у косметології — як матеріал для створення штучних нігтів чи складових засобів із догляду за волоссям. Натуральний шовк витримує високі температури, не токсичний і тому присутній навіть у військовій і авіаційній промисловості.
Розповідаючи про шляхетний матеріал, не можна не звернути увагу на вишивку та розпис на шовку. Ці два явища з'явилися практично одночасно. З давніх часів шовк розшивали зображеннями казкових
істот, різними рослинними орнаментами. Найчастіше це були дракони, фенікси, риби, метелики, палаци, пагоди, лотос і очерет, іноді вишивка повторювала зображення відомих картин. Забезпечені майстри використовували у своїх роботах срібні та золоті нитки, простий люд вишивав звичайними нитками, але обов'язково яскравих кольорів. Вишивкою прикрашали не тільки одяг, а й багато інших предметів ужитку — подушки, хустки, віяла, парасольки. Обов'язково вишивалися надліжкові пологи, котрі були частиною посагу нареченої, а також дитячі речі. Особливе значення мали вишивки на костюмах театральних акторів і священиків — у той час ці речі були для простих китайців ідеалом одягу. Майстри багато уваги приділяли орнаментам — практично на кожному костюмі вишивали малюнки-символи. Наприклад, трилапажаба означала багатство, метелики — щастя, птахи — свободу, лотос — вірність.
Особливої уваги заслуговує розпис по тканині, іменований батіком. Батік — це узагальнена назва різних видів розпису по тканині, але найчастіше для цих цілей використовують шовк. Вважається, що батік виник на індоне­зійському острові Ява, там і зараз носять одяг, розписаний вручну, і він набув дуже великої популярності. Деякі майстри досі використовують у своїй роботі стародавні технології, наприклад, малюють не фарбами, а рисовою пастою, котру наносять на тканину бамбуковими паличками. Як і у вишивці, у батіку в давні часи використовувалися символічні малюнки. Причому деякі з них були доступні лише вищим верствам суспільства, простим людям використання цих орнаментів катего­рично заборонялося. У ті часи розписом по тканині займалися винятково жінки, тільки з поширенням батіку в інших країнах над візерунками стали чаклувати чоловіки. З'явилися навіть майстерні,
обладнані спеціальними верстатами та штампами. Щоправда, у той час ці підприємства були справою ризико­ваною, і не кожен наважувався на такий бізнес. Нові візерунки не завжди знахо­дили свого покупця, і витрачені кошти можна було втратити за дві секунди.
Однак мистецтво розпису по шовку дійшло до наших днів і нітрохи не втратило своєї актуальності. Батік активно використовують не тільки в одязі, а й у декоруванні інтер'єру. А розписана річ може коштувати не менше, ніж сукня від знаменитого кутюр'є.
І наостанку:
— вже понад 50 століть шовк — найбільш затребуваний товар багатьох країн світу;
— до Другої світової війни в США із шовку робили панчохи. Коли почалася війна, весь шовк пішов на виготовлення парашутів, що дуже засмутило всіх
американських жінок. Тоді як замінник шовку було винайдено нейлон;
— закони ісламу забороняють мусульманським чоловікам носити шовк. Можлива причина — носіння шовку робить чоловіка женоподібним і екстравагантним;
— борці за права тварин теж сказали своє слово. На їхню думку, спосіб отримання шовку — є ні чим іншим,
як жорстоким поводженням із твари­нами. А все тому, що перед розмоту­ванням нитки кокони тутового шовко­пряда варять в окропі;
— «Тенетами ловлять птахів, а шовком — дівчат», — мудрість китайських правителів;
— у деяких країнах існують музеї шовку. Там представлено матеріали шовкової індустрії, починаючи з часів винаходу цієї тканини;
— туаль, шифон, крепдешин, атлас, креп-жоржет, жакард — усі ці тканини є різновидами шовку.
«Я хустку шлю таку, як ти хотіла: З тканини жовтої вона й тонка
безмежно Уважніше вдивись, вона на мене
схожа Жовта, як моє лице, і невагома,
наче тіло».
Цей вірш належить шаху і поету Бабуру, він написав його для своєї коханої, відправивши разом із посланням горіх. Коли дівчина відкрила шкаралупу, вона побачила шалю. Вгадайте, з чого її було виткано?

Оксана КУРІПКО


Конопляна тканина

Сьогодні конопля – це елітний матеріал для сучасних дизайнів. Конопля дозволяє створити нові направлення моди.Досвід багатовікової обробки коноплі, її чудові природні властивості, у поєднанні з мистецтвом народного ткання і сучасних технологій, пошиття дає можливості сміливо фантазувати у сучасній моді.

Конопляна тканина володіє високою міцністю і практичністю, не визиває алергії, створює температурний і енергетичний баланс, має антисептичні і ранозагоювальні функції. Завдяки натуральним природним барвникам (цибуля, дуб, конопля, хвоя, горіх, морена і інші лікарські рослини), створюється приємний аромат тканини та вона набуває лікувальних властивостей. Дотик тканини до залоз внутрішньої секреції створює благотворну дію нервової, серцево-судинної систем. Одяг із коноплі має підвищену протидію ультрафіолетовому випромінюванню. Пористість волокон коноплі дає змогу тканині краще вбирати вологу і саме тому дає можливість тілу «дихати» під час спеки, зберігаючи прохолоду. Повітря, яке проходить через волокна, зігріває теплом і зберігає його під час холодної погоди, створюючи унікальний температурний баланс. Тобто у конопляному одязі влітку не спекотно, а взимку не холодно.

Окрім своєї легкості та зручності у користуванні – конопляна тканина ще й лікує.

Справа в тім, що волокно зберігає у своєму складі 20% олії, яка є надзвичайно лікувальною. Передусім це чудовий ранозагоючий засіб. Нещодавно вчені – медики довели, що рубці, оброблені конопляною ватою, загоюються втричі швидше! Та й взагалі – ця тканина благодійно впливає на організм, не кажучи вже про відчуття затишку і комфорту.
(Последний раз сообщение было отредактировано 11-26-2014 в 07:39 PM, отредактировал пользователь lilichka.)
11-26-2014 07:37 PM
Вебсайт Найти все сообщения Цитировать это сообщение
 Сказали спасибо: Halynka , I_r_i_n_a , Ромчик , МиронЮля , зореслава
lilichka Не на форуме
Стелю коврик
*****

Сообщений:570
Зарегистрирован:Feb 2014
Рейтинг: 2
Сказал спасибо: 3709
Поблагодарили 4604 раз(а) в
589 сообщении(ях)

Рукодельница Победа на конкурсе 3 место
Сообщение: #2
RE: Цікавинки про тканинки
Тканина з кропиви
Напевно, багато хто пам'ятає казку про красуню Ельзу, яка повинна була виткати з кропиви сорочки для своїх братів, що перетворилися на лебедів. Бідна дівчина жахливо страждала, збираючи і розминаючи пекучу траву. Але є кропива, яка зовсім не пече, а з її волокон робиться відмінна тканину.

Ця кропива називається рами, або китайської кропивою. Хоча рами відноситься до сімейства кропив'яних, його волоски не обпалюють руки. Волокна рами володіють масою корисних властивостей. Вони блищать, як шовкові, легко забарвлюються і не гниють, а одяг з них виходить зручна і дихаюча.

Отже, кропива китайська , вона ж біле рами , вона ж Бомер білосніжна - вид рослин із сімейства кропив'яних. Батьківщина - Східна Азія. За зовнішнім виглядом рослина нагадує кропиву, проте істотно вище звичайної кропиви - її зростання може досягати двох метрів і вище. Стебла прямі, рівні, не пекучі.

Рамі можна назвати чагарником з деревовидними міцними стеблами. Росте тільки в теплому кліматі при достатній вологості. При дотриманні цих умов рослина невибаглива, особливого догляду не вимагає і дає від двох до шести врожаїв на рік. Стебло рами на 20% складається з волокон. Самі волокна тонкі, білі, мають шовковистий блиск, на дотик більш грубі, ніж лляні. Довжина окремого волокна може досягати 50 см. Виробництво пряжі досить трудомістка, тому що волокна склеєні в пучки довжиною до 2 м, їх важко відокремити від деревного стебла і один від одного. В процесі обробки втрачається до половини волокон.

Людина використовує волокна рами давно. При розкопках під Києвом поховання скіфів, датованого початком III століття, в тканинах були знайдені волокна рами. Спочатку отримувати волокна і тканини з цієї рослини навчилися в Китаї та Японії; до Європи тканина вперше потрапила за часів Єлизавети I, коли в Англії привезли «дивовижну тканину з китайської кропиви». Нідерландські купці привозили подібні тканини з острова Яви, у Франції ці тканини називали Батіста. І хто б міг подумати, що знаменитий батист - це кропива?

У Голландії з індійської рами виробляли полотна. Головною перешкодою до поширення виробництва волокна стала відсутність спеціальної техніки для відділення волокон від стебел і спеціальних верстатів для прядіння з рами. У Китаї, Японії та Індії такі роботи проводилися вручну. Тільки після механізації процесу виробництва культура рами стала поширюватися в Європі. У Росії ця рослина з'явилася в кінці XIX століття, в основному на Чорноморському узбережжі Кавказу й у Середній Азії.

Отримують волокна рами в декілька етапів. Після збору стебел на першому етапі виробництва видаляють кору зі стебла, на другому етапі видаляють деревну паренхіму, третій етап - механізований - власне виділення волокна, причому подробиці цього етапу охороняються як комерційна таємниця.

Волокно рами міцне і стійке до дії вологи, тому його застосовували для виробництва канатів і парусини - самої міцної тканини. Але тканину рами не тільки міцна - вона красива. Володіючи природним, схожим на шовк, блиском, вона легко забарвлюється, не втрачаючи шовковистості. В даний час використовується у виробництві елітних тканин і для виготовлення дорогих сортів паперу, що йдуть, наприклад, для друку грошових знаків.

На сьогоднішній день основними виробниками рами є Китай, Філіппіни, Бразилія, Індія, Південна Корея і Таїланд. На міжнародний ринок потрапляє тільки невеликий відсоток виробленого волокна рами. Основні імпортери - Німеччина, Японія, Франція, Англія. У Кореї рами присвячено цілий фестиваль, який проходить щорічно влітку в Хансане. У цьому, 2009, році фестиваль планується в червні. Родзинка фестивалю - це дефіле моделей в нарядах, зшитих з тканин рами, і ярмарок, на якому можна придбати вподобані вироби. Волокна рами по-корейськи називають «mosi».

В даний час для виробництва тканин частіше використовується поєднання волокон рами з іншими волокнами - бавовною чи вовною. Одяг, зшитий з такої тканини, стає більш міцною, зносостійкою, добре тримає форму, добре фарбується, тривало зберігає красивий шовковистий блиск. У більшості якісних джинсів присутні і волокна рами.

Ось вам і штани з кропиви. Особисто мені дуже захотілося наряд з рами. З'їздити, чи що, на Корейський фестиваль?
11-27-2014 10:37 AM
Вебсайт Найти все сообщения Цитировать это сообщение
 Сказали спасибо: I_r_i_n_a , МиронЮля , зореслава
lilichka Не на форуме
Стелю коврик
*****

Сообщений:570
Зарегистрирован:Feb 2014
Рейтинг: 2
Сказал спасибо: 3709
Поблагодарили 4604 раз(а) в
589 сообщении(ях)

Рукодельница Победа на конкурсе 3 место
Сообщение: #3
RE: Цікавинки про тканинки
коротко про види тканини і про те, як за ними доглядати (прання,прасування)

ТКАНИНИ, ЯКІ БУВАЮТЬ І ЧИМ ВІДРІЗНЯЮТЬСЯ

Тканини складаються з волокон. Волокна можуть бути натуральні (рослинні - з бавовни й льону або тваринного походження - вовняні й шовкові) і хімічні.

Хімічні волокна, у свою чергу, діляться на дві групи: целюлозні, хімічні волокна - віскоза, ацетат, триацетат і синтетичні, хімічні волокна - поліефір, поліамід, поліакрил і т.п. (із продуктів нафтохімії).

Кожен тип тканини вимагає особливого догляду.

Бавовна

Дуже міцна, зручна в користуванні й теплостійка тканина. Особливо відрізняється гигроскопічністю, тобто тканина поглинає багато вологи і не стає вологою на дотик. Бавовняні тканини дуже мнуться й сідають при пранні, якщо вони не облагороджені (тобто не оброблені спеціальним способом).

Білу бавовну можна прати при 95°С, кольорову - при 40°С. У пральній машині для білої бавовни можна взяти універсальний пральний порошок, для кольорових - спеціальний для прання тонких тканин або без освітлителя. Сушіння в сушильній машині може викликати сильну усадку. Аппретировану бавовняну тканину після прання, не віджимаючи, потрібно вивісити сушитися. Прасують бавовняні тканини праскою зі зволоженням.

Льон

Це тканина з дуже гладкою поверхнею з матовим блиском. Льон мало забруднюється, обсипає на зрізах. Легко убирає вологу й швидко сохне. Це теж гігроскопична тканина, тому вона ідеальна для вологої спекотної погоди. Така тканина дуже міцна, причому вологий льон ще більш міцний, ніж сухий. Льон більш твердий, ніж бавовняні тканини. Мнеться, але не так сильно, як бавовна.

Льон добре переносить кип’ятіння. Але пофарбоване полотно потрібно прати при 60°C, аппретироване при 40°С і в делікатному режимі. Якщо прати його в машині, то льон можна прати універсальним пральним порошком, для невибіленого й кольорового льна краще взяти порошок для тонких тканин без відбілювання. При сушінні в сушильному пристрої льон може сісти. Прасують льон завжди зі зволоженням і при найвищій температурі.

Вовна

Вовняні тканини мало забруднюються й майже не мнуться. Іноді вовняний одяг досить повісити на вішалку, щоб з нього через якийсь час зникли м’яті складки. З вовняних тканин швидко вивітрюються заходи поту, їжі й диму. Поверхня вовняної тканини відштовхує крапельки води, але вбирає вологу у вигляді пари. Тому вовна повільно сохне. Вовняна тканина добре зберігає тепло. Легко звалюється, за рахунок чого стає ще більш теплою.

Перуть вовну тільки вручну пральними порошками для тонких або вовняних тканин. Максимальна температура води при пранні становить 30°С. Перуть тканину у великій кількості води (найкраще у ванній). Ніколи не теруть і не викручують. Аппретировану вовну можна прати в машині при 30°С у режимі для вовни.

Вовняний виріб, діставши з ванни з водою, потрібно обережно загорнути в махрове полотно й горизонтально розкласти для сушіння. У жодному разі його не можна сушити в сушильному пристрої, на радіаторах опалення або на сонці. Прасують вироби з вовни тільки через вологу тканину. прасувати можна в режимі "вовна" зі зволоженням або через вологу тканину.

Шовк

Одяг із шовку приємно носити в будь-яку погоду: він гріє в холод і не нагрівається в жару. Шовкові тканини на дотик ніколи не стають вологими. Шовк швидко випаровує вологу з поверхні шкіри. Залежно від якості, виду переплетення й обробки тканин, шовк буває дуже легким і м’яким або важким і твердим. Шовкові тканини мнуться в різному ступені, знову ж залежно від якості. Високоякісний шовк практично не мнеться. Вироби з тафти, шовкової парчі, шовкового шифону, шовкової органзи, шовкового сатину й шовкового креп-жоржету потрібно віддавати в хімчистку.

При пранні будь-який шовк сильно линяє. Шовк перуть тільки вручну при 30°С м’яким пральним порошком. Шовк не можна терти, віджимати й викручувати. Цю тканину потрібно добре прополоскати спочатку в теплій, потім у холодній воді. В останню воду для полоскання можна додати небагато оцту, що освіжить фарби шовку.

Шовк зручно прати в такий спосіб. Помістити тканина у ванну з великою кількістю води. Додати у воду чверть чашки оцту. Залишити тканину у воді на 1 годину, потім стряхнути з неї воду. Прополоскати тканина у воді кімнатної температури. Не вичавлювати, і лише злегка можна віджати з неї воду й просушити на рушнику.

Шовк не можна сушити в сушильному пристрої. Вологі вироби обережно загортають у тканину, злегка віджимають воду й вішають або розкладають у горизонтальному положенні. Шовк не можна сушити на сонце або поблизу опалювальних приладів. Шовк потрібно гладити помірковано нагрітою праскою в режимі "шовк" тільки з виворітної сторони. При прасуванні шовк не можна збризкувати водою, від цього на ньому можуть з’явитися розводи.

Віскоза

Натуральне волокно, отримане хімічним шляхом. Віскоза - це целюлоза без будь-яких домішок. Віскозні тканини виготовляються залежно від призначення, їм надають вид шовку, бавовни, вовни або льону за рахунок блискучої або матової поверхні, товщини й звивистості волокон. Віскоза краще убирає вологу, чим бавовна, але вона не така міцна.

Перуть віскозу в машині або вручну. У машині - у режимі, що щадить, при°30 C пральним порошком для тонких тканин. Віскозу не можна терти, викручувати або віджимати в центрифузі. Виріб з віскози можна повісити для сушіння, не віджимаючи, або засукати в простирадло й обережно віджати. Віскозу не можна сушити в сушильному пристрої. Гладять віскозу в режимі "шовк" або через вологу тканину.

Ацетат і триацетат

Такі тканини складаються з ацетилцелюлози. Вони мають злегка блискучу поверхню й зовні схожі на натуральний шовк. Добре зберігають форму й майже не мнуться. Вони погано убирають вологу й плавляться при високому нагріванні, тому ці тканини добре підходять для плісировки.

Тканини, до складу яких входить ацетат, перуть вручну або в машині при 30°С у режимі, що щадить. Тканини, що містять триацетат, можна прати в машині при звичайному режимі при температурі 70°С. Ці тканини не можна сушити в сушильному пристрої. Для сушіння їх потрібно підвішувати. Ці тканини сохнуть швидко й майже не мають потреби в прасуванні. Якщо треба їх випрасувати, то краще це зробити з виворітної сторони теплою праскою. Триацетат можна прасувати в режимі "вовна/шовк".

Еластан

Еластан - волокно, що сильно розтягується, відоме в основному як "лайкра". Рідко використається в чистому виді, додається до інших волокон. У результаті тканини стають еластичними й не мнуться. Еластан - міцне волокно. Такі тканини перуть порошками для тонких тканин. У сушильному пристрої сушити не можна. Температура прання й прасування залежить від того, які волокна входять у вашу тканину.

Мікрофібра

Виробляються з поліефірних волокон, набагато більш тонких, ніж нитки шовкопряда. Такі тканини настільки щільні, що непроникні для вітру й дощу. У той же час вони пропускають піт, тобто сприяють диханню шкіри. Тканини не вбирають вологу, а пропускають її назовні. Уже потім з їхньої поверхні волога випаровується. Одяг з такої тканини усередині завжди сухий.

Мікроволокнові тканини м’які, легкі, міцні й не потребують особливого поводження. Їх можна прати в машині при 40°С у режимі, що щадить. Їх не можна віджимати в центрифузі й сушити в сушильному пристрої. Щоб висушити, мікроволокнові тканини підвішують вологими . Прасують у режимі "шовк". При полосканні мікроволокнових тканин у воду не можна додавати зм’якшуючі засоби, інакше тканини втратять водовідштовхувальні властивості.

Поліестер

Теж складається з поліефірних волокон. Дуже міцний і м’який. Добре тримає форму при нагріванні, у результаті прекрасно підходить для плісе. Мало мнеться. Не пошкоджується міллю.

Поліестер можна прати при 40°С у пральній машині. При більш високій температурі на тканині утворяться зам’яті складки, які потім майже неможливо видалити. Білі тканини перуть універсальними пральними порошками, кольорові - порошками для синтетичних тканин. Поліестер сохне швидко. Він не вимагає прасування. Але якщо треба відпрасувати поліестер, то робити це треба тільки теплою праскою в режимі "шовк" через вологу тканину.

Поліамід

Найбільш міцне волокно щодо розриву. Найбільш відомі нейлонові тканини. Властивості й відхід такі ж, як за мікроволокновими тканинами. прасуівти поліамід потрібно при найнижчому нагріванні й без пари.

Поліакрил

На дотик дуже нагадує вовну. Властивості й обіг з поліакриловими тканинами такі ж, як з мікроволокновими - перуть їх при температурі не вище 30°С.
11-27-2014 10:45 AM
Вебсайт Найти все сообщения Цитировать это сообщение
 Сказали спасибо: крохин , I_r_i_n_a , МиронЮля , зореслава
Создать ответ 


Переход:


Пользователи просматривают эту тему: 1 Гость(ей)